Напевно, варто почати, що україномовних онлайн ресурсів на тематику фотографії як кіт наплакав. Яка ж я була щаслива, коли мені написали листа від одного з них. Українська фотографія, так називається цей онлайн проект,  якраз робили огляд фотоблогів і зацікавилися скромним сайтом, на якому ви зараз знаходитеся ? В процесі переписки виникла цікава розмова і невелике інтерв’ю: “Марта Троцюк. Інтерв’ю з фотографом”.

Недовго думаючи я вирішила контратакувати  “Українську Фотографію” своїми запитаннями, які  з’явилися у мене і вперто не хотіли вилазити з  голови.

Чесно кажучи, я дуже зраділа, що існує такий гарний ресурс, потрапивши на який, можна без перебільшення провести декілька годин читаючи цікаві статті, подивитися фото своїх колег і, можливо, знайти модель для зйомки.

Працюючи над схожими проектами, їхні автори, постійно перебувають у самісінькій серцевині подій, мають необмежений доступ до інформації, та на фоні власних спостережень можуть досить об’єктивно оцінити, в даному випадку,  все, що відбувається з фотографічним мистецтвом та ринком комерційної фотографії  у нас, в Україні.

 

 Сергій Топольницький, засновник та керівник
photography.in.ua, люб’язно погодився відповісти на мої запитання, з чого і вийшла ось така розмова:

1. Проект “Українська фотографія”  стартував ще у 2012 році, розкажіть про те, як виникла ідея та історію створення ресурсу.

 Сергій: Фотографувати я розпочав на початку 2011 року. Тоді і почав шукати цікаву інформацію про фото в інтернеті. Але в інеті знаходив лише розкидані короткі інструкції з якоїсь певної теми, але одного повноцінного ресурсу, з якого можна було б вчитись — не було. Більше того, найкориснішим матеріалом для мене тоді виявися англо- та російськомовний.

Українські сайти вивились лише альбомами фотографій, де фотографи збирають лайки, коментарі та критику. Та подекуди траплялись поодинокі фотоблоги хороших фотографів. Тому я вирішив ділитись знайденим корисним матеріалом на своєму фотоблогові.

Так, разом з кількістю інформації збільшувалась і кількість бажаючих допомогти проекту. В результаті маємо групу фотографів, авторів та фотоблогерів, які допомогають фотоблогу розвиватись.

2. На вашому сайті написано, що головною ідеєю проекту є “Поширення фотомистецтва в Україні та за її межами”, на вашу думку, на якому етапі зараз знаходиться мистецька та комерційна фотографія в Україні. Якщо говорити саме про комерційну фотографію, чи є ринок фотографії в Україні?

Сергій: На мою думку, комерційна фотографія дуже просіла за останні роки. Її можна розглядати по різному:

а) фотографія для реклами
б) фотографія для стоків
в) замовлення фотографа для подій (весілля, love story, приватні фотосесії, тощо)

І якщо про перший мені відомо  мало, то про останні два можу сказати, що картина не втішна.

На фотостоках заробити великих грошей вдається одиницям. Там велика світова конкуренція.

А у весільній фотографії, в якості конкурентів виступають неосвідчені новачки, які за 100$ обіцяють відзняти весілля, а потім молодята не знають, що робити з тими фотографіями.

 Хорошому фотографу доводиться вилізати зі шкіри, щоб хоч якось проіснувати, не кажучи вже про вкладені гроші в техніку.

4. Щодо мистецької фотографії, кажуть у неї, як і у світі моди, кожного року змінюються тенденції.  Які тенденції зараз в української фотографії? Певний стиль, жанр, спосіб подачі?

Сергій: Звичайно фотографія змінюється, але не щороку.

В плані художньої фотографії, то зараз активно працюють проектні роботи. Серії. Щось концептуальне. Так звана контемпорарі.

Стилі та їх багато і їх навіть не можливо чітко окреслити. Але якщо говорити про сучасну фотографію, актуальну в сучасному мистецтві. То це фотографія, над якою треба подумати. Замислитись, який в ній зміст.

Звичайно що тенденції, як і в моді, формуються із подій різного роду. Зачіпаються теми політичні, проблеми суспільства, природні катастрофи і тд.

5. Чи цікавляться українською фотографією закордонні галереї?

Сергій: Звичайно наші митці виставляються за кордоном, багато є навіть визнаними. Борис Михайлов, Соломуха Антон, Юрий Косин.

6. На твою думку, чи достатньо у нас, в Україні, галерейного простору? Можливо, є галереї які б ви могли порекомендувати?

Сергій: Так зараз дуже багато нових галерей. Причому галереї поділилися на формати. І тепер можна знати, що варто очікувати відвітавши певну галерею.

Порекомендувати галерею можна, але це дуже залежить від того, що саме бажаєте побачити.

Є галереї іншого формату, потипу під відкритим небом. Або з відкиттям нового простору — торгові центри. Усе все залежить від типу публіки.

Також є дуже багато онлайн-галерей. Де не потрібно нікуди йти, їхати, а просто зайти на сайт і подивитись. І це, чесно кажучи, дуже хороший і бюджетний варіант.

 7. Як ви бачите розвиток української фотографії в найближчому майбутньому? Чи є на вашу думку щось, чого бракує і що потрібно впровадити для того, щоб вивести українську фотографію на новий рівень?

 Сергій: Оскільки кожна сучасна людина черпає знання з інтернету, то перш за все повинні бути якісні фотосайти, де кожен зможе знайти матеріал для свого рівня розвитку. Таким я бачу фотоблог “Українська фотографія”.

Тут фотограф-початківець може знайти необхідну інформацію для навчання, а професійний фотограф заявить про себе світу.І вже тоді, кожен фотограф, який буде розвиватись в свої сфері зможе вийти на новий рівень — фотограф буде не тільки заробляти, але і кайфувати від фотографії.

Можливо, ви знаєте хороші україномовні фотографічні ресурси? Чи класні галереї? Є що дповнити про тенденції сучасної укранської фотографії?

Буду рада прочитати  у коментарях знизу! 😉

Share Button