Робота з  людьми у  будь-якому прояві є великою майстерністю. Природа людської поведінки настільки непередбачувана, що потребує  терпіння, креативності, і в першу чергу –  розуміння.

Чого боїться людина, чого вона бажає, що обожнює? На ці психологічні і водночас філософські питання є прості і загальні відповіді. Та кожна людина індивідуум, тому має щось своє інтимне, приховане десь  всередині.

Першочергове завдання портретиста віднайти всю потрібну інформацією про людину, відповівши на вище перераховані питання. Наступне його завдання допомогти розкрити всю красу (а деколи, якщо необхідно, всю потворність) душі моделі.

Давайте за замовчуванням будемо називати портретованого  – модель. Не важливо, чи то ваша дитина, чи то замовник фотосесії, чи професійна модель, чи перехожий на вулиці. Якщо він попадає у ваш кадр не випадково – це модель у портретній зйомці.

У кожного фотографа виникали моменти ступору. Коли зовсім не знаєш що робити, і боїшся  наступного свого кроку. Розгубленість, це звична ситуація для фотографа, коли він ще не знає головних нюансів роботи з людиною в кадрі.

В голові можуть роїтися безліч запитань:

Чи не прошу я зробити щось дивне чи інтимне? Чи не втручаюся я в особистий простір людини? Як сказати про те, що губки бантиком м’яко кажучи їй не личать? Чому модель виглядає стомленою, чи це мені здається? Скільки має тривати зйомка, щоб модель не втомилася? Як заставити модель робити те, що мені потрібно?

Я  б хотіла дати вам дві найголовніші поради, запам’ятавши які, ви в більшості випадків швидко навчитеся справлятися із ступором і набудете впевненості при зйомці людей.

1. Ніколи не фотографуйте портрет попередньо не познайомившись з людиною (винятки жанрові фото, репортаж) . Поцікавтеся її вподобаннями, розкажіть про майбутню фотосесію, запропонуйте чаю…Зробіть все, щоб людина вам довіряла і не боялася вас.

2. Не заставляйте людину позувати незручно. Позерство має бути грамотним, або його взагалі не має бути помітно на фото. Нехай людина робить все що хоче у кадрі, ваша задача направляти і підштовхувати її. Таким чином ви уникнете агресії, напруження та розчарування.

Я впевнена, якщо ви застосуєте ці два прості правила,  ви якісно покращите ваші портретні фотографії і почуватиметеся набагато вільніше при фотозйомці.

А які у вас поради щодо  портретної зйомки?

Схожі публікації:

Психологія портрету