Творчість не буває однобічна. Фотограф і музикант Раян Сокаш.

Попередні мої статті розповідали про фотографів і ця, звичайно ж, не є винятком. Але тепер я представляю вам не тільки фотографа, а ще й відомого музичного виконавця – Раяна Сокаша (Ryan Socash).

Приблизно рік тому я пішла на відкриття виставки у арт-кав’ярні “Квартира 35” (Львів) і отримала неймовірне задоволення від розглядання фотографій під акомпанемент дуже якісної і душевної музики. А потім, виявилося, що соліст гурту, який виконував цю музику, є ще й автором робіт, які я недавно розглядала. Це був той випадок, коли розумієш, що мусиш, що б там не було, познайомитися з цією людиною.

Раян зараз у Львові і я скоро знову з ним зустрінуся. Ви також маєте таку можливість (20 червня 2012, 19:00, офіційна фан-зона на пр. Свободи).

Але перед тим, маленька біографія і, як завжди, ексклюзивне інтерв’ю.

Початком творчого шляху і школою Раяна була робота асистентом Вільяма Руссо (Stan Kenton Orchestra, London Jazz Orchestra, Ellington orchestra), Сокаш також був продюсером чиказького джазового ансамблю.

Вивчав фотографію в Колумбійському коледжі в Чікаґо. В той же час заснував аудіо-візуальний проект “Let Me Introduce You To The End”. Несподівано в його житті відбувся переворот, він вирішив покинути Штати та переїхав жити у Краків (Польща). Там продовжив займатися музикою і фотографією. Ще одним «дітищем» Раяна є програма “Socash And The Stars”.

1. Чому ти почав фотографувати? Що було причиною?

Раян: Я був дуже захоплений реалізмом в мистецтві, і пробував малювати чорно-білі портрети протягом багатьох років. Але я не був талановитий і достатньо терплячий, щоб займатися візуальним мистецтвом саме таким чином. Потім, коли я вчився у середній школі, я пішов на вечірні художні курси в університеті недалеко від мого будинку. Там я долучився і до фотографічних занять спочатку тільки заради цікавості, ось так.

2. Що з’явилося першим у твоєму житті, фото чи музика?

Раян: Музика, однозначно. Я не такий вправний музикант, як фотограф, якщо говорити про технічне розуміння середовища. Але музика завжди була моєю більшою пристрастю.

3. На що в першу чергу ти звертаєш увагу, коли розглядаєш фотографії?

Раян: Я дивлюся як начуттєвість, так і на духовну щирість і любов у роботах. Мені потрібен доказ того, що автор мав справжню близькість з своєю роботою в певному значенні, яке неможливо описати словами, але ви просто визначаєте це, коли бачите.

4. Чи змінилася твоя творчість, коли ти став батьком?

Раян: Безумовно. Перше, що змінилося – це було розуміння того, що я можу стати іншою особистістю. Сьогодні я, як правило, відкритий для нових ідей, людей і досвіду. Раніше ж я був зазнаним і пихатим. Діти магічні своєю особливістю спрощувати життя до найосновніших пріоритетів: любові, безпеки, радості і т.д. Тоді я почав наближати своє мистецтво так само до основних людських почуттів, а не виражатися через намагання виглядати у своїй творчості розумнішим. Результати завжди були більш органічними і позачасовими. Моя донька дійсно допомогла мені стати більш простішим і прямолінійнішим у фотографії, музиці і особливо у ліриці.

5. Коли ти вперше зрозумів, що ти на вірному шляху у своїй творчості. Як це було?

Раян: Коли мені було 20 років, дівчина з Нью-Йорка розповіла, що вона була б мертвою, якщо б не моя музика. Вона вчепилася за неї, як за щось найменше, що могло б бути, таке ж як і вона. Якщо чесно, у нас не було з нею нічого спільного. Вона розповіла про свої проблеми з наркотиками і здоров’ям, яких ніколи не було у мене. І тоді я зрозумів, що вона любить мої пісні не за мій досвід, який я вкладав у них, а за її власні життєві переживання, які вона бачила у моїх словах. Це було прекрасно.