Українська фотографія. Інтерв’ю з засновником однойменного ресурсу, Сергієм Топольницьким.

Українська фотографія. Інтерв’ю з засновником однойменного ресурсу, Сергієм Топольницьким.

Напевно, варто почати, що україномовних онлайн ресурсів на тематику фотографії як кіт наплакав. Яка ж я була щаслива, коли мені написали листа від одного з них. Українська фотографія, так називається цей онлайн проект,  якраз робили огляд фотоблогів і зацікавилися скромним сайтом, на якому ви зараз знаходитеся ? В процесі переписки виникла цікава розмова і невелике інтерв’ю: “Марта Троцюк. Інтерв’ю з фотографом”.

Недовго думаючи я вирішила контратакувати  “Українську Фотографію” своїми запитаннями, які  з’явилися у мене і вперто не хотіли вилазити з  голови.

Чесно кажучи, я дуже зраділа, що існує такий гарний ресурс, потрапивши на який, можна без перебільшення провести декілька годин читаючи цікаві статті, подивитися фото своїх колег і, можливо, знайти модель для зйомки.

Працюючи над схожими проектами, їхні автори, постійно перебувають у самісінькій серцевині подій, мають необмежений доступ до інформації, та на фоні власних спостережень можуть досить об’єктивно оцінити, в даному випадку,  все, що відбувається з фотографічним мистецтвом та ринком комерційної фотографії  у нас, в Україні.

 

 Сергій Топольницький, засновник та керівник
photography.in.ua, люб’язно погодився відповісти на мої запитання, з чого і вийшла ось така розмова:

1. Проект “Українська фотографія”  стартував ще у 2012 році, розкажіть про те, як виникла ідея та історію створення ресурсу.

 Сергій: Фотографувати я розпочав на початку 2011 року. Тоді і почав шукати цікаву інформацію про фото в інтернеті. Але в інеті знаходив лише розкидані короткі інструкції з якоїсь певної теми, але одного повноцінного ресурсу, з якого можна було б вчитись — не було. Більше того, найкориснішим матеріалом для мене тоді виявися англо- та російськомовний.

Українські сайти вивились лише альбомами фотографій, де фотографи збирають лайки, коментарі та критику. Та подекуди траплялись поодинокі фотоблоги хороших фотографів. Тому я вирішив ділитись знайденим корисним матеріалом на своєму фотоблогові.

Так, разом з кількістю інформації збільшувалась і кількість бажаючих допомогти проекту. В результаті маємо групу фотографів, авторів та фотоблогерів, які допомогають фотоблогу розвиватись.

2. На вашому сайті написано, що головною ідеєю проекту є “Поширення фотомистецтва в Україні та за її межами”, на вашу думку, на якому етапі зараз знаходиться мистецька та комерційна фотографія в Україні. Якщо говорити саме про комерційну фотографію, чи є ринок фотографії в Україні?

Сергій: На мою думку, комерційна фотографія дуже просіла за останні роки. Її можна розглядати по різному:

а) фотографія для реклами
б) фотографія для стоків
в) замовлення фотографа для подій (весілля, love story, приватні фотосесії, тощо)

І якщо про перший мені відомо  мало, то про останні два можу сказати, що картина не втішна.

На фотостоках заробити великих грошей вдається одиницям. Там велика світова конкуренція.

А у весільній фотографії, в якості конкурентів виступають неосвідчені новачки, які за 100$ обіцяють відзняти весілля, а потім молодята не знають, що робити з тими фотографіями.

 Хорошому фотографу доводиться вилізати зі шкіри, щоб хоч якось проіснувати, не кажучи вже про вкладені гроші в техніку.

4. Щодо мистецької фотографії, кажуть у неї, як і у світі моди, кожного року змінюються тенденції.  Які тенденції зараз в української фотографії? Певний стиль, жанр, спосіб подачі?

Сергій: Звичайно фотографія змінюється, але не щороку.

В плані художньої фотографії, то зараз активно працюють проектні роботи. Серії. Щось концептуальне. Так звана контемпорарі.

Стилі та їх багато і їх навіть не можливо чітко окреслити. Але якщо говорити про сучасну фотографію, актуальну в сучасному мистецтві. То це фотографія, над якою треба подумати. Замислитись, який в ній зміст.

Звичайно що тенденції, як і в моді, формуються із подій різного роду. Зачіпаються теми політичні, проблеми суспільства, природні катастрофи і тд.

5. Чи цікавляться українською фотографією закордонні галереї?

Сергій: Звичайно наші митці виставляються за кордоном, багато є навіть визнаними. Борис Михайлов, Соломуха Антон, Юрий Косин.

6. На твою думку, чи достатньо у нас, в Україні, галерейного простору? Можливо, є галереї які б ви могли порекомендувати?

Сергій: Так зараз дуже багато нових галерей. Причому галереї поділилися на формати. І тепер можна знати, що варто очікувати відвітавши певну галерею.

Порекомендувати галерею можна, але це дуже залежить від того, що саме бажаєте побачити.

Є галереї іншого формату, потипу під відкритим небом. Або з відкиттям нового простору — торгові центри. Усе все залежить від типу публіки.

Також є дуже багато онлайн-галерей. Де не потрібно нікуди йти, їхати, а просто зайти на сайт і подивитись. І це, чесно кажучи, дуже хороший і бюджетний варіант.

 7. Як ви бачите розвиток української фотографії в найближчому майбутньому? Чи є на вашу думку щось, чого бракує і що потрібно впровадити для того, щоб вивести українську фотографію на новий рівень?

 Сергій: Оскільки кожна сучасна людина черпає знання з інтернету, то перш за все повинні бути якісні фотосайти, де кожен зможе знайти матеріал для свого рівня розвитку. Таким я бачу фотоблог “Українська фотографія”.

Тут фотограф-початківець може знайти необхідну інформацію для навчання, а професійний фотограф заявить про себе світу.І вже тоді, кожен фотограф, який буде розвиватись в свої сфері зможе вийти на новий рівень — фотограф буде не тільки заробляти, але і кайфувати від фотографії.

Можливо, ви знаєте хороші україномовні фотографічні ресурси? Чи класні галереї? Є що дповнити про тенденції сучасної укранської фотографії?

Буду рада прочитати  у коментарях знизу! 😉

Чому НЮ?

Чому НЮ?

І знову я повертаюся до теми НЮ фотозйомки. І знову я вирішила одразу після фотосесії запитатися у своєї моделі про її погляд на цей особливий і, чомусь, такий незрозумілий для декого жанр, як НЮ.

Перш за все давайте поглянемо далеко-далеко в минуле. Ще до винайдення фотографії, навіть до винайдення електрики, колеса, ще до того, як люди дізналися про те, що наша планета кругла, ще багато-багато часу до того, художники зображали оголене людське тіло. Напевно це тому, що тіло з’явилося з народженням, еволюцією, зародженням першої людини. Немає нічого природнішого, ближчого і ріднішого для нас, ніж наше тіло.

Ми були голі, і ми є голі зараз. Все, що на нас одягнено, колись скидається і ми залишаємося теплим, м’яким, живим тілом. То чого тут соромитися, боятися чи бридитися? Чому хтось не розуміє навіщо фотографуватися голим? А навіщо фотографуватися усміхненим, навіщо фотографуватися з відкритими очима, навіщо взагалі фотографуватися? Спогади, гарні емоції, погляд на себе зі сторони, очима іншої людини, естетичне задоволення, досвід, заради мистецтва. Всі ці відповіді можна застосувати до кожного жанру у фотографії і НЮ не виняток.

Ловіть дуже коротке, лаконічне відео з недавньої фотосесії:

Ось ще одне відео з Ню фотосесії на природі та розмовами про творчість: https://martatrotsiuk.com/archives/4937

А чи думали ви колись про Ню фотосесію? Можливо, вона вже у вас була? Поділіться своїм досвідом у коментарях знизу, мені дуже цікаво 🙂

Щиро, ваша Марта Троцюк.
Давайте фотографувати зі смаком! 😉

Інтимний портрет (Ню) або чому люди фотографуються голими (інтерв’ю)

Інтимний портрет (Ню) або чому люди фотографуються голими (інтерв’ю)

Сто десять тисяч раз мені задавали ось такі запитання:

“Чому у людей виникає бажання фотографуватися голими?”

“Може це якісь збоченці мають такі дивні бажання, а ти з ними заодно як фотограф?”

“А це страшно, ось так роздягнутися перед камерою? А може соромно?”

“І що, ці фотографії потім бачать чужі люди на твоєму сайті і у соц. мережах? І моделі з цим згідні?”

І так, всі ці питання (крім того, де мене та моделей називають збоченцями :-) ) цілком логічні і очікувані, адже те, що виходить поза межі соціальних норм чи релігійних та сімейних стереотипів, по замовчуванню вважається дивним або, навіть, ненормальним.

А вам цікаво, чому ж люди вирішують ось так взяти і зняти весь одяг перед камерою та посторонньою людиною? Що їх спонукає, мотивує? Адже Наважитися на таку зйомку не так вже і легко. А знаєте що найскладніше? Дозволити фотографу ваш спільний витвір мистецтва показувати іншим. То що ж це таке? Ексгібіціонізм, самоствердження чи може щось інше?

А навіщо читати, давайте послухаємо! Адже спеціально для того щоб задовільними сто десять тисяч людей, які задавали сто десять тисяч питань, я зняла невеличке інтерв’ю прямісінько на виїзній ню фотосесії :-)

________________________________________________________________________________________

Якщо вам цікаво дізнатися більше про ню фотойзомку, або ж спробувати себе в якості моделі, вам сюди: НЮ (Інтимний Портрет)

А ось маленький конспект-шпаргалка для тих, хто хоче навчитися фотографувати у цьому жанрі:
Конспект-Шпаргалка по НЮ фотозйомці

Чи можна фотографувати незнайомих людей? Інтерв’ю з Маріаном Стрільцівим.

Чи можна фотографувати незнайомих людей? Інтерв’ю з Маріаном Стрільцівим.

Це одне з найпоширеніших та найбільш неоднозначних питань у фотографії: “Чи можна фотографувати незнайомих людей без їхнього на  те дозволу?”. Я вже зачіпала цю тему  в одній з попередніх статтей:  “Чи можна фотографувати незнайомих людей? Юридична та етична сторона”.

А зараз я хочу розкрити саме  практичну, реальну та повсякденну частину цього питання. І у цьому мені люб’язно погодився допомогтиМаріан Стрільців інтерв'ю Маріан Стрільців.

 

Фотокореспондент, співзасновник фото агентства LUFA.

САЙТ:
Facebook:

 

(більше…)

Про японську, українську та фотографію загалом. Інтерв’ю з фотографом Такаші Хірано

Про японську, українську та фотографію загалом. Інтерв’ю з фотографом Такаші Хірано

Хірано ТакашіТакаші Хірано

Національність: японець

Вік: 31 рік

За освітою:  регіонознавець, мовознавець, переклад і політологія

Робота: працював фотографом у Японії, (фотографував в основному портрети) та викладачем японської в Україні.

 

Я познайомилася з Такаші зовсім недавно. Саме він розвіяв мої стереотипи щодо замкнутих у собі японців. Дослідивши трохи більше японську культуру, для мене було відкриттям, наскільки цікава  і не схожа ні на що інше японська фотографія. (більше…)

“Кухня” Весільної Фотозйомки. Інтерв’ю  з Олексієм Самойловим

“Кухня” Весільної Фотозйомки. Інтерв’ю з Олексієм Самойловим

Фотографія поділяється на два види: мистецька та комерційна.  Але це не означає, що вони завжди існують окремо одна від одної.

Особливо переплітаються ці два види у весільній фотозйомці. Адже це дуже відповідальний вид фотографії, де фотограф має креативити у тих умовах, які визначили інші люди, при любій погоді, освітленні і т.д.. Чому? Тому, що цю фотосесію не перефотографуєш. От і доводиться хорошому весільному фотографу видумувати щось цікаве, щоб урізноманітнити церемонію, яка майже у всіх однакова, я вже не кажу про локації.

Одним з найуспішніших креативних весільних фотографів, яких я знаю, є Олексій Самойлов. І він люб’язно  погодився привідкрити для нас завісу на кухню весільної фотозйомки.

(більше…)

Інтерв’ю з успішним українським фотографом Устином Компанійцем

Інтерв’ю з успішним українським фотографом Устином Компанійцем

Як стають фотографами? Як почати заробляти гроші на фотографії? Коли фотограф може вчити інших фоторафувати? Відповіді на ці питання та ще багато корисної інформації ви знайдете у відео нижче.

Ресурс: OpenMind.com.ua