І знову я повертаюся до теми НЮ фотозйомки. І знову я вирішила одразу після фотосесії запитатися у своєї моделі про її погляд на цей особливий і, чомусь, такий незрозумілий для декого жанр, як НЮ.
Перш за все давайте поглянемо далеко-далеко в минуле. Ще до винайдення фотографії, навіть до винайдення електрики, колеса, ще до того, як люди дізналися про те, що наша планета кругла, ще багато-багато часу до того, художники зображали оголене людське тіло. Напевно це тому, що тіло з’явилося з народженням, еволюцією, зародженням першої людини. Немає нічого природнішого, ближчого і ріднішого для нас, ніж наше тіло.
Ми були голі, і ми є голі зараз. Все, що на нас одягнено, колись скидається і ми залишаємося теплим, м’яким, живим тілом. То чого тут соромитися, боятися чи бридитися? Чому хтось не розуміє навіщо фотографуватися голим? А навіщо фотографуватися усміхненим, навіщо фотографуватися з відкритими очима, навіщо взагалі фотографуватися? Спогади, гарні емоції, погляд на себе зі сторони, очима іншої людини, естетичне задоволення, досвід, заради мистецтва. Всі ці відповіді можна застосувати до кожного жанру у фотографії і НЮ не виняток.
Ловіть дуже коротке, лаконічне відео з недавньої фотосесії:
Неороманти́зм(від грецьк. νέος – молодий, новий і фр. romantisme) — умовна назва естетичних тенденцій, що виникли на межі 19-20 століть. Течія раннього модернізму.
Ось таке визначення цього терміну я зайшла у Вікі.
Але ми не будемо обговорювати загальні поняття культурних і мистецьких течій, а поговоримо про конкретну особу з однойменним ніком.
З сонцем з’явилося бажання щось витворяти. Сьогодні я розповім про мою першу в 2012 році творчу фото сесію. Чому тільки першу, це ж кінець Березня на дворі? От і я себе питаю те саме. У весільних фотографів взимку не сезон на весільні фото сесії, а в мене, виходить, не сезон на творчі.
Якщо чесно, то такі перерви потрібні, хоч вони пригнічують. І саме тоді коли насувається це гнітюче відчуття лузера і відстаючого від світу елемента природи, потрібно зловити іскру натхнення і почати новий сезон творчості.
Легка фото сесія, більше для задоволення ніж для результату – ось що мені було потрібне. Я домовилася про хорошу квартиру з красивими меблями, запросила вже знайомого моделя, а для цікавості і його брата-двійнюка, ще дівчинку для контрасту. Цілий день в запасі (тепер маю правило ніколи не поспішати). Напозичала об’єктивів, плівковий фотоапарат, світло – одним словом підготувалася.
Скажу чесно, втомилася я жахливо. Втратила форму, чи що?
Результатом були досить приємні фотографії. Зовсім не підпадаючі ні під супер концепт, ні під якийсь проект.
Бідні чоловіки. Ваша чисельність на планеті зменшується, жінки у багатьох розвинутих країнах стають схожі на вас, і вже майже немає такої роботи, яку б не могла виконувати жінка. Але я хочу обговорити тему про дискримінацію чоловіків саме у фотографії. (більше…)
Марта у соц. мережах: